Цвітуть абрикоси на фоні війни,
Їм не відчувається острах ворожий.
Цвітуть, то й цвітуть, бо це подих весни,
І ворога натиск тяжкий і безбожний.
Цвітуть абрикоси, мороз по ночам
Бездушно зриває той цвіт.
Весна, а навколо правічний бедлам,
Який полонив увесь світ.
Цвітуть абрикоси. Де взяти снаги
Жорстокість віддать на покоси?
Весна, а в країні ворожі сніги,
Війна і цвітуть абрикоси.
02. 04. 2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505447
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.06.2014
автор: Віктор Остроух