Тебе нема.Я вірш тобі писала.
Я римувала душу і слова.
Я літери в кохання фарбувала,
Та снігом білим вибілить журба.
Тебе нема.І сонце по краплині
Вимірює мені крижаний біль.
Нема.Нема.Іду по тій стежині,
Де сонце заховалося в купіль.
Тебе нема.Я впала.Не від втоми.
Нікуди ноги просто не несуть.
Співали довго Янголи псаломи.
Я бачила,де Янголи живуть.
Тебе нема.Писались знову вірші.
І фарбувались літери в слова.
Спіткнулась знов...Я стану щасливіша...
Коли з тобою буду...І одна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505397
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.06.2014
автор: Відочка Вансель