Так безнадійно, втратно-млосно…

У  павутині  свого  міста
Давно  слідами  поріднились
Спливають  дні,  я  їх  в  намисто
Нанизую,  як  твою  милість...

Гаряча  ніжнісь  лине  птахом
В  одному  дотику  -  весь  космос,
Очікування  обернулось  роком,
Так  безнадійно,  втратно-млосно...

Брехливий  сон  і  ти  брехливий,
Скропив  надією  забуте,
Такий  розкутий  ти,  мій  милий,
Чи  повернути,  чи  забути...?




адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505295
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2014
автор: owl silence