Стій і моли

Колись  я  не  вмів  записати  думки,
Вони  хаотично  сплітались  в  струмки.
Тепер  все  інакше,  бо  з  кожним  дощем,
Відтворюю  те,  що  народжує  щем.

Учора  ще  танки  місили  мій  світ,
Сьогодні  за  ними  проклали  вже  дріт.
Колючий,  три  шари,  напругу  ввели
Не  плач,  не  покайся,  лиш  стій  і  моли.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505138
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.06.2014
автор: Андрій Конопко