І як тепер тебе забути?
Душа до краю добрела.
Такої дивної отрути
я ще ніколи не пила.
Такої чистої печалі,
такої спраглої жаги,
такого зойку у мовчанні,
такого сяйва навкруги.
Такої зоряної тиші,
такого безміру в добі!..
Це, може, навіть і не вірші,
а квіти, кинуті тобі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505099
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.06.2014
автор: Наталі=)