Кувала зозуля,
Не було їй впину,
Діток позбувала,
Не гне марно спину.
Її не хвилює,
Що їх там чекає,
Лиш роки рахує,
В воду заглядає.
Гарна, що казати,
Пір’я, аж блищить,
Про себе лиш дбати,
Серце не болить.
http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/741-zozulya-zradnitsya.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505049
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.06.2014
автор: Антоніна Грицаюк