А ви знаєте, коли поєднуються душі -
стихає вітер, горить світанок…
Не до розлуки, не до печалі
тремтить роса закохана у ранок.
А ви знаєте, коли поєднуються долі
і виростають із-під ребер крила,
Не страшні, ані грози, ані стужі,
Аби кохав Він, і Вона любила…
А ви знаєте, коли кохання тліє,
То день здається темніший ночі,
І серце тужить, і тіло мліє,
І сняться по ночах кохані очі…
А знаєте, ні, краще вам не знати
Цей біль, що розриває груди,
Одне, чого я хочу побажати -
Коханих бережіть скрізь і усюди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504994
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.06.2014
автор: Юлія Мрійна