"...Тримаємось за руки
Супроти сірості,
печалі, смутку, муки
Над прірвою, що згризла далину." © (Леся Геник)
Над прірвою, що згризла далину
стояти тоскно, моторошно, зимно...
Тулити до очей сумну весну,
що літом пересипалась надривно
у плач тривожний і беззвучно дивний -
не втишити зневіру навісну..
Чекай, пожди не вір, що це кінець!
Дорога тільки звузилась до нитки...
Десь там поза проваллям промінець
блідий, та є... хоч як його не видко...
І хоч тобі непевно, мулько, хитко -
розвидниться... І рушиш навпростець.
2014р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504863
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.06.2014
автор: Адель Станіславська