Чомусь одна, була струна
На скрипці долі скрипаля,
Що вигравав балади.
Про екстремізм, патріотизм
Звучали тільки мати…
Важкі часи, важке життя
Важкі довкола люди
Тут хоч-не-хоч лиш забуття
Дорога у нікуди.
Чомусь одна, була струна
На скрипці долі скрипаля
Що конвульсійно плакав
Лиш круговерть – попіл та смерть
Війною брат на брата…
Сумні слова, плач та журба
Лунають голосніше,
Стежина миру заросла
Лукавство вуха ріже.
Чомусь одна була струна
На скрипці долі скрипаля
Порвалися всі інші.
Про благодать, думки летять
Та й губляться у вірші.
А в небесах, розкішний шлях
Знов манить за собою
Не поспішаймо, це не страх
Ми втомлені війною.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504842
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.06.2014
автор: ukran