А ти і далі горда й непохитна,
все та ж спокуслива і досі неприступна.
Зворушлива, буваєш й паразитна.
В моєму світі лиш про тебе чутно.
А ти і далі граєш з почуттями,
щоразу влучно змінюючи ролі.
Та, мабуть, знаєш, все пройде з роками,
зітруться файли, зміняться паролі.
А ти і далі в пошуку подібних
пірнаєш у свою німу безодню.
Не треба сліз і слів цих непотрібних,
не додавай в мій кисень свого водню.
А ти..та, знаєш..вже і так все ясно,
давним - давно зламав твої всі схеми.
Лиш просто закохався був невчасно...
Бувай, кохана! Це кінець поеми!
Автори: Андрій Малярик and Любомир Винник
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504786
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.06.2014
автор: Любомир Винник