Стискає біль і голос і слова,
скажи матусю, де та справедливість?
Чому в добра є доленька важка?
Чому неправда краща ніж терпимість?
Скажи матусю, болю не знесу.
Печуть вже щоки ріками омиті.
Матусенько, хіба ж не так живу,
чи світ не вміє вже добра любити?
Матусю, якби знала, як не встарча
твого тепла і ніжної усмішки.
Я тут сама, самісьнька одна
і лиш мій біль і доленьки насмішки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504465
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.06.2014
автор: Mariana.K