За горизонт котилось сонце,
На очах потемніло за віконцем,
Лише на мить світло з’явилось,
Серце тремтить, чи це наснилось?
Я знову тут, так певно треба,
Та простягаю руки до неба,
Молюся Богу щиро, завзято,
В молитві тій слів так багато.
Щоб не згасало те світло й годі,
Як догодити зрадливій долі?
Гуде комар хай йому грець,
Скінчився сон – всьому кінець.
Настав світанок – погасло світло,
А так світило воно привітно,
Рідна домівка, а в ній матуся,
Іду до роботи, Богу молюся.
Прошу здоров’я собі, родині,
Мир і добробут всій Україні!
Тим Царство небесне, хто відійшов,
Щоб вічний спокій в Бога знайшов.
http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/736-chudovij-son.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504428
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.06.2014
автор: Антоніна Грицаюк