Я родом з села,
Де у всіх біля хати,
Мов той оберіг
Зеленить рута-м’ята,
А мальва рожева
Біля кожних воріт,
Як вірна сторожа
Все стоїть і стоїть.
Я родом з села,
Де любисток й півонія
Поселились під вікнами
На правах монополії,
Де калину всі люблять
А у нас і в сусідів
Чорнобривці й ромашки
Цвітуть ціле літо.
Я родом з села,
Де левади й гаї
На долонях підносять
Смарагди свої.
А в темному гаю
Пісня лунає –
Соловейко усім
Про кохання співає.
Я родом з села,
Де весною щорічно
Чути клекіт лелек,
Як було це одвічно,
Моє рідне село
Все що в пам’яті є
Віддаю для усіх –
Пізнають хай тебе.
Село мого дитинства
І юності село,
Я знаю що мені
З тобою повезло.
Проходять дні і роки,
І літечка й літа.
І все навколо інше,
І я тепер не та.
Та в пам’яті моїй
Все ж ті ж стоять хати,
І так шумлять віттям
Вишневії сади,
Хлібами золотяться
Усі довкіл поля –
У губи промовляють:
«Земля, моя земля!...»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504093
Рубрика: Присвячення
дата надходження 09.06.2014
автор: Зоя Іванівна