Невпинний час…

З  тобою  місяці  летять,  як  миті,
Невпинний  час  з  тобою  –  метеор,
А  наші  душі,  сонцем  оповиті,
Танцюють  танго.  Хто  нам  ревізор?

Хто  може  безосудно  оцінити,
Де  досі  я,  а  де  вже  зовсім  ти?
Та  і  кому  дозволено  судити
Дарунок  Долі  з  щедрої  руки?

Якби  ж  могла  я  щастя  наловити,
Оці  хвилини,  зібрані  в  пучок,
Хоч  половину  в  банки  закрутити,
Нехай  там  творять  вічності  виток.

Нехай  живуть.  Це  все  таке  не  вічне.
З  нас  світ  черпає  сотні  тисяч  жмень,
Бо  ми  є  світло.  Чисте,  віковічне.
Смієшся,  мабуть.  Швидко  тане  день.

Нестримний  час.  Та  й  як  його  тримати,
Як  дні  летять  зі  швидкістю  ріки́.
Якби  ж  могли  ми  так  закарбувати
Цю  мить  на  скроні  дотиком  руки.

08.06.2014  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503979
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.06.2014
автор: Альбіна Кузів