[i]І повірте, краще бути крапочкою на фотографії, ніж краплинкою крові на холодній бруківці[/i]
Андрій Любка
Серце плекалось надіями, збитими в крихту;
Вітер пустельний наповнював серця графін.
Що відчувала душа на полях манускрипту,
Зміст до якого Майдану придумував сфінкс?
Біль - і нічого, крім ша́ни засмученів станів,
Хвилей плачу́ і журби, що сповняли паром;
Запаху листя засохших недавно тюльпанів,
Дзвону монет, що на Стіксі збирає Харон.
Хай тії сльози вважаються в річище збиті,
Їхні краплини наповнюють віршів рядки.
Пам`ять же й далі у травня пливе оксамиті,
Ставши душею Майдану на довгі віки.
19.05.2014.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503920
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 08.06.2014
автор: Oleg Kolibaba