Я тиші жду, коли б розтанув хор
і запитання в намірі б зостались,
і значення без звуку і без форм
за межі берегів переливались.
Нехай розумні, завчені слова
сипнуть урозтіч конями баскими,
і буде тиша, тиша світова,
де спроба мови—марна й непростима.
Полеміка по рейках відгримить,
і пауза наповниться світами.
Можливо, нам зустрітись пощастить
у мовчазних провулках між словами?
Вікторія Торон
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503831
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.06.2014
автор: Вікторія Т.