Вірити треба лише у свої сили,
адже ми сильні.
Вболівати потрібно за національну збірну,
а не казати сидячі в креслі,
які вони всі кривоногі -
так може кожен, чесно,
а ти спробуй вийти на поле.
Вийди на волю.
Кажеш, не любиш роботу?
Нащо ж тоді і в суботу туди поспішаєш?
Гроші, кар`єра?
Хіба це важливіше за душевний спокій,
якого не маєш?
Коли ти в останнє був на прем`єрі
фільму або у театрі?
Або наодинці з природою,
насолоджуючись її вродою?
Часу немає? А чого він вартий,
коли не ти йому ґазда?
Я ні в якому разі не намагаюся
тебе життю вчити,
але тоді кажи, що все гаразд,
а не у черговий раз
починай нити.
Змінюйся, якщо хочеш жити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503818
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.06.2014
автор: Катерина Вишневська