Тече вода, та не чиста, підмиває кладку.
Над болотом два нещастя збудували хатку.
Безталаннії обоє, до печалі звикли:
Той пішов від жінки злої, та - від чоловіка.
Лиха доля: догоджати, та не догодити.
Лишилися в обох хатах дорослі вже діти:
В одній - Лесик та Надійка, в другій - Гнат і Варка,
Нема щастя й на копійку, бо зросли у сварках.
Два синочки - гайстр і когут, доці - ластів'ята,
Повтікають хоч до кого, аби лишень з хати,
Та ще й досвіду не мають, як сім'ю ладнати...
Болітиме серце в мами, горітиме - в тата.
Буде в новій хатці тиша, та щастя не буде.
Нема ворогів страшніше, ніж близькії люди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503817
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.06.2014
автор: Кузя Пруткова