Дали Сократу випити цикуту.
(Мислителів не люблять дотепер)
А він стояв так просто і розкуто.
Платон шептав: "Без тебе, як тепер?"
Стояв Сократ, як скеля бита морем.
(Ще Греція не плакала за ним)
Сиділи учні, просто вбиті горем,
Життя тікало, бо життя - це дим.
Уже думки заплутала цикута.
(Сказав Платону, а чи написав)
"Це, друже мій, така тяжка покута
Що знав лиш те... Нічого я не знав."
Пішов Сократ отруєний Елладою.
Куди пішов? Свої він плани мав.
... Клянуся вам, Афіною Палладою,
Сократ усе, усе на світі знав.
Оксана Максимишин-Корабель
6 червня 2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503713
Рубрика: Присвячення
дата надходження 07.06.2014
автор: ОксМаксКорабель