Від холоду не рятує жодна тепла постіль
Навіть м'якша старанно розпушеної землі
Кігтями птаха з якого б зробила подушку
На пір'я якого маю з народження алергію.
Поряд зі мною, ті хто міцно поснули,
Від задухи групових нападів алергії,
Єдиний спосіб її позбавитись,
Общипати і спалити усе пір'я.
Я йду сьогодні до сну,
можливо теж міцного
Я лягаю спати у свою постіль,
а можу заснути у їхньому домі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503702
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.06.2014
автор: Сабріна