Витоки

Сонети  і  вірші,  
Високі,  благородні.
Цих  вишуканих  фраз
Мереживо  і  блиск  -
Усі  вони  прийшли
Із  витоків  народних
Та  з  тих  пісень,  що  нас
Взяли  в  полон  колись.

З  бабусиних  казок,  
Тих  мудрості  уроків.
Цікавих  та  страшних,
Де  добрим  був  кінець.
То  був  найперший  крок
З  усіх  наступних  кроків
До  цих  вершин  святих
І  творчості  взірець.

Та  ще  із  "Кобзаря",
Що  ми  колись  відкрили.
Як  Біблію  його
Читаєм  все  життя.
Поезій  тих  зоря
З  дитинства  освітила
До  рідного  всього
Високі  почуття.

З  дитиною  брела
Нещасна  Катерина,
Пробуджуючи  в  нас
І  співчуття,  і  щем...
А,  може,  то  була
Красуня-Україна,
Обдурена  не  раз
Підступним  москалем?

Шевченківські  віршІ  ,
Вони  тепер  -  народні,
Бо  над  усе  любив  
Вкраїну  наш  Тарас.
Молився  від  душі,
Щоб  на  краю  безодні
Свавілля  зупинив  
Народ  і  гідність  спас!

Яка  б  вона  була,
Сучасна  Україна,
Якби  не  той  фольклор,
Що  наш  народ  зберіг?
І,  може,  б  не  цвіла
Так  мова  солов"їна,
Якби  не  став  "Кобзар",
Як  вічний  оберіг...

2013  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503631
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.06.2014
автор: Ніла Волкова