ВЕСЛО

Душа  просилась  в  тіло  
Без  прописки.
В  чорні  глибини  -  
синя  висота
хотіла,
тисла,
рахувала
зиски
Коли  ти  -  тінь.  
А  я  усе  ще  та...
Втопила  очі  у  бездонні  миски.


Жага  чіплялась  киснем
поміж  нас.
Нанизувала
світло  на  жало.  
Повисла,
стисла,  
наче  рідний,  час
Всіма  руками...

І  не  за  горами
можливо,  нас  давно  вже  не  було  б.
Якби  я  не  повірила  в  крило,
якби  я  не  боролась  за  весло
й  ламала  двері  усіма  ключами.






адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503621
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.06.2014
автор: Келя Ликеренко