Роки переплелися у літа,
Вже сонце до спочину шлях шукає,
Проте душа жива і точно знає,
Що є вона і, що вона жива…
Беруть за комір пройдені роки,
Питають часто про життя прожите,
Чи на полях родило густо жито,
Чи не спинили біг старі струмки…
І думка думку, наче дзвони б’є,
Літа черешнею солодко пахнуть,
А зорі в небі сяють, а не чахнуть
І кожна зірка блиском виграє…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503597
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.06.2014
автор: Віталій Назарук