Я – наймит, щож іще сказати?
Бо той, хто гроші заплатив,
Мені замінить рідну мати,
Ну а Господь усе мені простить.
Немає жодного вагання,
Як віддан будь-який наказ.
Хоч місяць, хоч зірниця рання,
Хоч край землі, хоч рідний ваш Донбас.
Немає правди в цьому світі,
Хіба що в шелягах вона,
Як не повернемося вбиті,
Та в зброї, поки йде іще війна.
Тому пораджу – геть зі шляху,
Допоки сам іще живий.
Нам не потрібна навіть плаха,
Щоб виправити цей недолік твій.
Я – наймит, щож іще сказати?
За батька рідного мені,
Хто щедро батракові платить,
Щоб той вбивав або ж лежав в труні .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503595
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.06.2014
автор: soulowner