Хай ллється вірш, як пісня колискова,
Як голос солов'я дзвінкоголосий,
Немов якесь просвітлення раптове,
Між заростей думок пройдуся босий.
Струмок ідей тікає з цього світу,
Вогонь душі немов на волю лине,
Слова стрибають знову на орбіту,
Поезії зерно душа поглине.
І знов зросте новий листок абаки,
Для прядива манільського основа,
Його плекали знаки зодіаку
Матерію отримаю чудову.
Нова ідея виткана із болю
Вкриває серце, душу огортає,
Нехай росте,я їй усе дозволю,
Мільйони слів на вирок мій чекають.
В кімнаті темній троє нас лишилось,
Червона ручка,я і шмат паперу,
Слова нарешті римою котились,
За ерою в душі минала ера.
© Коля Януш
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503547
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.06.2014
автор: Коля Януш