В холодну та морозну ніч - ти бачиш зорі.
Вони, омріяні весняною порою
летять в бездонний вимір - у блакить.
І кожна зірка - то бажання
їх безліч, міліарди рік.
Усі вони немов з кришта́лю
засліплюють невидимий поріг.
Але усьому настає кінець.
Не всі зірки освітлюють блакить.
Не всі бажання здійснюються вмить.
Зірки уміють гаснути або згорати
але бажання мають долю іншу і це факт.
Бо все життя провівши в серці з упованням
плекають фортонутий шлях.
І ми все більше віримо, що та
ота ось зірка, що твоя
не згасне до кінця життя.
20 квітня
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503436
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.06.2014
автор: Кавова