Ти весну свою розгубив,
так втративши визнання.
Вино кохання пригубив,
у грудях залишив зітхання.
Та розрізавши серце вщент,
надії ніякої не полишив.
Гірчить у келиху абсент –
думки минулого утішив.
Полину присмак на вустах,
зелений колір мерехтить.
Та серце наче в гратах,
до тебе рветься та тремтить.
Дві краплі, три та й ще,
затягне смуток в прірву,
холодним стукає дощем,
у скронях повштох нерву.
Не вибачити й не залишити
цієї весни глузування.
Абсентом знов розтішити,
ховаючи страждання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503362
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.06.2014
автор: Ниро Вульф