[b]Йде стара по полі бита,
Жінка у кайданах
А волосся немов доля
Сиве та оманне
Зупинила я стареньку,
В очі заглядаю
А вона, дівча руденьке
Долю проклинає
Руки, ноги у кайданах
Кров тече по скроні
Врятувати як? Благаю!
Біль стиска в долоні
Катували мене діти
Я їх всіх простила
І для того щоб радіти,
Вільний дух зростила
Вільні діти, з вільним духом
Обіймуть рідненьку
І своїм не зламним рухом
Закохають світ у неньку
(С)Надін Буре[i][/i][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503334
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.06.2014
автор: Надін Буре