Прощай. Я повернусь осінньою грозою,
Опалим листям й холодом вночі.
Пробач. Не заберу тебе з собою –
І відлітаю, як цвіт із аличі.
Сховайсь. Під ковдру теплу, коли сніг
Всю ніч не спав – кришталь по світу сіяв.
Відкрий. Коли паду до твоїх ніг.
Сто тисяч миль про тебе тільки мріяв.
Пройди. Зі мной зроби останній крок:
Може в біду; та вірю я – до щастя.
Не бійсь. Я взяв з минулого урок.
Останній крок – він легко нам удасться.
Прощай. Я повернусь з осіннім потеплінням,
Що літо бабине подасть нам на десерт.
Дивись. Проріс наш сад, що був колись насінням.
Зберем врожай і підемо разом уперед.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502872
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.06.2014
автор: Сашко Ткаченко