часом шкодую, що уникав можливостей кохати,
та все ж доводиться, від браку їх, страждати.
знаю, що й мені, амурних стріл не уникати,
що звикли вмить, серця із каменю вражати.
сподіваюсь, що в мені, ще лишились почуття,
що зможуть, повернути пульс в моє життя.
можливо, чи напевне, буду цінувати я моменти,
що змушують кохати, відкинувши всі аргументи.
а помилявся в тім, що не намагався жити,
що відмовився, вже вкотре, душу відкрити...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502841
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.06.2014
автор: Sirko