Де сонце, сонях, квіти,
я сльози ллю на вітер,
бо ти мені сьогодні
сказала: ні-ні-ні!
Та маю я надію,
лелію світлу мрію,
що буде завтра вечір
і скажеш інше ти.
[i]На світі, на світі,
жінок, жінок без ліку,
і з примхами усі;
як серце не підкаже,
то розум не прикаже
любити, любити, люби ти![/i]
Від сліз промоклий вітер
нехай мені довіку
тобі він заборонить
казати: ні-ні-ні…
І буде завтра нині,
у зоряній годині
мені, я знаю, скажеш,
що любиш ти мене.
[i]На світі, на світі,
жінок, жінок без ліку,
і з примхами усі;
як серце не підкаже,
то розум не прикаже
любити, любити, люби ти![/i]
Створено 7. 09 – 5. 10. 2010 року, м. Львів
Опубліковано: "Час любові". Львів: "Ліга-Прес", 2012 р., 56 с. – С. 50.
[i]Музика Тетяни Кисленко[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502782
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.06.2014
автор: Т. Василько