Поринаю в акорди мінорні –
У душі, наче скрипки звучать,
А на серце наклали печать
Ці непрохані ревнощі чорні...
Заховаю подалі страждання,
Хай нещирістю трохи грішу,
Я жартую і вірші пишу,
І знаходжу всьому виправдання
Ідеалу свого не порушу:
Розумію – це слабкості мить.
Та чому ж так нестерпно болить?
Розриває мелодія душу...
2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502705
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.06.2014
автор: Ніла Волкова