І на вершині, наче в прірві. .

На  згадку,  про  минуле,
Я  напишу  собі  в  майбутнє,
Про  те,  яким  бачу  життя,
Про  те,  як  сни  і  забуття,
Поміж  думок  і  дрімоти,
Крадуться  тихо  біля  втоми.
А  я  лічити  не  втомилась.
Години  ще  о  третій  зупинились,
Гамують  рани  від  чекання,  
Мого  безмежного  бажання.
Невже  доба,  це    забагато?..
Навіть  хвилина  рокова,  коли  земля  твоя  –  ЧУЖА!
Коли  обійми  вже  не  рідні,
І  перемога  не  солодка.
Тобі  здається,  що  Життя  подарувало  цю  вершину,
Яка  є  власне  краєм  прірви.
А  ти  безсилий,  не  спроможний,
Тепер  і  вітер,  що  лякає
Є  твоїм  ворогом  на  світі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502675
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.06.2014
автор: J.R.