О, як же дуже захотілось загрАбати чуже добро,
Що цар маленький Володимир взяв, та й поніс по світу зло.
Збагни же двічі Володимир, коротко мовить: ВВП -
Не покорить тобі народу, не мрій ти навіть про таке.
Ніколи, чуєш, не діждешся, щоб Україна полягла,
Здалася, знітилась, злякалась, ще й від Європи відійшла.
Нас не поставиш на коліна і Україну не зігнеш,
І газом люду не здолаєш, і правди Божої не вб’єш.
Не покорити дух незламний України всіх людей,
Ні хоробрих козаченьків, ні старих, ані дітей.
Схаменися «брат»-агресор, не чини у світі зла,
Винуватцю зло вернеться - ввік не перемогти добра.
Як би нечисть не хотіла Україну загребти,
Є кому Вітчизну нашу захистити і спасти.
Вже постали патріоти боронити честь землі,
Від своїх іуд продажних, від кадировської тлі.
( Ті ж "розумні" та "сміливі" за дітьми з жінками йдуть,
Душі дрібненькі ховають, якщо чесно – просто с…уть.)
Тож затямте росіяни, ми не живем, щоб плазувати,
Україна не Росія, в нас Дух живе – перемагати!
Свободу нашу не спинити, і правду й волю не забрати,
У тих людей, що на Майдані змогли раба в собі здолати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502606
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 01.06.2014
автор: Олекса Світлий