Чорні брови, карі очі

Я  –  слуга  краси  і  чистоти.
Щоб  не  важко  я    служив,  не  сумно.
Щоб  і  восени  міг  зацвісти  –
В  мою  душу  з  тротуару,  клумби

Хай  потоком  погляди  помчать,
Настрою  негожому  убивчі
І  чарівно-лагідні  –  дівчат,
І  жагучо-милі  –  чорнобривців.

Хай,  та  на  заваді  камінці  –
На  асфальті  виразки  гранітні.
Щоб  від  них  потоку  по  весні
Не  гриміти  в  серці,  не  грубіти.

Не  було  незручності  від  них,
Кралечок,  підошвам  і  підборам  –
Те,  не  зле,  каміння  у  квітник
Хутко  я  з  асфальту  зафутболив.

І  з  пелюстки  я  нагнав  джмеля.
Стрепенувся  хтось  отам  і  ойкнув!
Ой!  То  чорнобривцю  влучив  я
Не  в  чуприну,  не  в  брову  –  а  в  око!

2012

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502601
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 01.06.2014
автор: artist2012