[i]Так, як мати вороб'ятко вечором колише,
І над ним, і коло него хрестик божий пише…[/i]
(Юрій Федькович)
Ти кукурудзу треш – тобі так треба,
Тобі Господь заглянув до вікон,
І кришталями дзвонить тобі небо,
А у куточку щось муркоче сон.
В твоїй хатинці, мамо, відпочину,
Хоч трішечки близь тебе я засну –
Не давлять тут ні звуки, ані стіни,
Ніхто тут не говорить про війну.
Лиш дощик тихо ходить біля хати,
Кришталиками сипле до вікон,
Тут казку сон муркоче волохатий –
Такий чарівний і солодкий сон.
Ти кукурудзу треш, а я хоч трішки
Подушку до обличчя притулю –
Така м’яка, м’якенькі навіть ріжки
На диво всім панам і королю.
Я знов лечу в дитинство босоноге,
Ти хрестик Божий пишеш на чолі –
Десь за вікном всі болі і тривоги,
Десь за вікном усі події злі…
01.06.2014 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502558
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.06.2014
автор: Grigory