«Вчитель, вічне - джерело пізнання.
Його душа відкрита для усіх.
Це світло у пітьмі,це зірка рання.
Життя одне, поділене на всіх.»
(О.Бойко)
Коли починаєш пізнавати світ, ще з дитинства,хочеться ділитися своїм пізнанням з оточуючими.
З душі завжди вириваються помисли про те,як цікаво передавати свої знання людям. Збираючи навколо себе дітвору, і з захопленням розповідаєш їм те ,що навчилася сама. Іноді твоїми слухачами бували звичайні іграшки.
Минали роки і самостійне життя відкрило широку дорогу в нові незвідані світи. Чітке усвідомлення того,що в іншому меридіані,як школа, себе не уявляю,ставало дедалі яснішим. Не хотілося з нею прощатися,і пообіцявши собі,що обов’язково повернуся в її тенета,захотілося втілити цей задум в життя .
Мабуть це поклик серця звав туди,де очі дітвори , немов невгасимі вогники ,світили добром і всмоктували кожне слово,яке їм говорила на своїх перших уроках. За цей невеликий відрізок життя усвідомлюєш, що обрана професія, це не щось матеріальне,це велика енергія,яка дає силу вижити в цьому різнобарвному світі.
Коли у тебе на душі шкребуть коти ,або коли настрій твій піднесений, завжди гармонію вносять дитячі допитливі очі. Вчитель ,як компас,завжди виведе заблудлих і вкаже дорогу допитливим. Вчитель - це не професія,це стиль життя,це джерело вдосконалення. Кожна людина шукає свій шлях,свою мрію. Вчитель – це вічний двигун ,адже його знання повинні постійно рухатися вперед з часом.
Вічність цієї професії полягає в тому,що тільки Бог є довершеним,тому людина знаходиться у вічному русі до пізнання,а керманичем в цьому процесі є - [b]Вчитель.[/b]
(Моїй сестрі К.Олару присвячується)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502540
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.06.2014
автор: леся квіт