вдень зберемо валізи, ввечері поїдемо
зустрінемо чорніюче небо у потязі, а коли врешті-решт споночіє
я підійму руку з сигаретою і уявлю
ніби це супутник жевріє червоною зірочкою.
цікаво бути маленьким відважним супутником,
заплутавшись у безодні, де світло є порізом,
застигнути у всевічному падінні і бути
всеохоплююче самотнім...
тоді я розсміявся та відправив сигарету за вікно і
ніч проковтнула недопалок.
супутник зазнав краху.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502480
Рубрика: Панегірик
дата надходження 01.06.2014
автор: Saturnatus