Венозна словотеча

Тобі,  пояснення  про  втечу
Знайти  потрібно,  ну  й  нехай
Моя  венозна  словотеча
Мене  вбиває  так  і  знай

Ти  не  втечеш  всерівно,  брате
Від  себе  просто  не  втікти
Мене  в  дитинстві  вчила  мати
Себе  і  дім  свій  берегти

Та  вени  сині  мені  сестри
Мене  підводять  от  біда
Слова  течуть  під  звук  оркестру
А  залишається  вода

Зі  слів  своїх  зроблю  куплети
А  вени  хай  собі  течуть
Можливо  в  номері  газети
Я  знов  себе  примушу  буть

Чим  більше  ллє,  тим  краще  буде
Ця  словотеча  -  це  вірші
Надію  маю,  будеш  думать
Про  вірші,  а  не  як  втікти

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502385
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.05.2014
автор: Роман Волошин