я повертаюсь до тебе
єдиного у мені своєю багатоликістю
тобто я повертаюсь до себе
туди де два дзеркала поставлених супроти
одне одного ще здатні створювати
безмежжя власних відображень
осяяних сонцем двох поглядів
спрямованих у глибинь душі
я повертаю
нас.
я вже не боюсь нічого
ні тиші ні темряви ні висоти
бо справжні лише діаманти
слів обрамлені вустами
з ювелірною точністю серця.
я кохаю тебе
з самого народження нас
з самого початку Всесвіту
у долонях Бога
неупереджено і беззастережно
безнадійно і небезпечно
впевнена
у присутності світла
в тобі.
хай це лише відблиски моїх сліз
на сітківці твоїх очей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502289
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.05.2014
автор: Майя Грозова