Я прийду ще до тебе...Можливо...У котрий з разів?..
Я тихенько присяду Янгеликом,очі зцілую.
Розійшлися навіки...Як ти і хотів й не хотів.
Я вже зовсім не та.Я на хмарах вже вкотре ночую...
Я прийду ще до тебе...Торкнуся до твого лиця.
Ти мене не відчуєш.Та так і потрібно.Ти віриш?
Буду вірна тобі.Буду тільки твоя...Лиш твоя...
Розійшлися з тобою.Між небом й землею...Ти мрієш,
Що могла б цілувати тебе?Ти б мене відчував.
Я не стала би Янголом.Жила б в твоєму будинку.
Не літала до тебе.Ти б каву варив.Цілував.
Та не сталося так.Прилетіла до тебе на хвильку.
Це мої фотографії в тебе.Альбом вже старий.
Я такою була?Я могла відчувати?Сміятись?
Ти на них такий рідний,красивий,такий молодий.
Ми могли так сидіти і так...Довго так обніматись...
Я не раз прилечу.Та побач мене!Прошу!Благаю!
Ось метелик малий!Подивись!Це твоє Янголя!
Хочу бути живою!Ти бачиш мене!Відчуваю!
Я торкаюсь тебе!Я торкаюсь до твого лиця!
Ти не бачиш мене.Подивися фільм"Янголів місто".
Скільки раз я робила,щоб він з тої полиці впав!
Ти відчуєш мене!Я ще тут.Тільки де моє місце?
Між землею і небом...Допоки мене ти кохав...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502174
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.05.2014
автор: Джаннет Даклін