Марево

Запалало    небо    від    заходу    сонця,
Рум’янились    хмари    у    його    вогні,
А    моє    кохання    загляда    в    віконце,
Може    це    наснилось  ,марево    у    сні.

Як    протерла    очі    у    росі      ранковій,
Щезла    та    примара,тільки    в  серці    біль.
Загубив    ти  наші    мрії    волошкові,
У    душі  ,лишивши    смутку    водевіль.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502082
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.05.2014
автор: леся квіт