Вперед туди, де сонце не ржавіє.
До цілі нещодавньої - вперед.
Кричав же вітер, і почулось "Вірю!",
На старт, малий, падіння, потім злет.
Хай хтось тобі замилить ясні очі,
І слів таких солодких наплете,
Тікай за вітром.Швидко він заскочив.
Попутний, бо без нього - все не те.
Прощай, малий. Услід кричали вікна.
Мотор же матюкався, як той зек.
Не слухай їх. Земля родити звикла
Таких, що вічно стануть поперек.
Дарую музику. Вбирай її у себе.
Вона - у кров гарячу потече.
І не оглядуйсь, більше вже не треба.
І ангела тримай же на плече.
Моєю чайкою, а може не моєю...
Не вір, малий, ніколи у дива.
Тобі життя також вказало фею,
Заводь мотор. Вона іще жива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502077
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 29.05.2014
автор: Fallen angel