В льосі сховались діти і тремтять,
Сльози в очах і жах,
А зверху кулі все летять,
Видовисько страшне і в снах.
Дитяча кров, дитячі сльози,
Кому це треба, розкажіть?
Щоденно линуть лиш погрози,
Ворог вбиває – він не спить.
Йому пусте, хто перед ним,
Регоче клятий, скаженіє,
Дивиться поглядом він злим,
В очах лиш долар зеленіє.
Запроданці – сатани діти,
За смерть заплатите сповна,
Навіщо кров невинну лити,
Невичерпана з відра вона.
Обличчя, мов ті вовкулаки,
Зажерливі, несамовиті,
Гарчать, мов кручені собаки,
А кажуть, що святі в них лики.
У льосі діти заховались,
Молились Богу і тремтіли,
Зверху гранати розривались,
А діти жити так хотіли.
[b][color="#0400ff"]Посмертне фото італійського журналіста Андреа Рокеллі![/color][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502028
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.05.2014
автор: Антоніна Грицаюк