Ти вицілувала мої губи,
випила біль до дна.
А я неотесаний, грубий
не бачив, яка ти сумна.
Їй-богу, не знаю у кого,
я вдався, мов чорт навісний.
Не мавши нічого святого,
удерся до тебе у сни.
Не кричи, не шукай все рівно,
кохання - це любощі зла...
Уві сні промайну, царівно,
тільки трохи ще дай тепла.
29.05.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502006
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.05.2014
автор: Олександр Подвишенний