Згорала ніч: свої гасила зорі
І пломенів світанком горизонт.
По сонця стежці плив у синім морі
Предивовижний Фенікс із казок.
Рожденний сонцем плив назустріч долі,
Котра ждала на березі його:
Жар-птиця походжала там поволі,
Вертав укотре Фенікса їй Бог.
Проте щоразу, як ступав на берег,
В палких обіймах їх огненних крил,
Здіймався Фенікс попелом у небо...
Він прийде знову вранці і... - згорить.
Роман Бойчук Легенда про Фенікса й Жар-птицю http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501820
[b]Однак жар-птиця самочка гаряча!!!
Коли йому згорати надоїсть?..
Кругом хвата фригідних самок, наче,
Топчи нараз їх п'ять штук або шість.
І не згориш при цьому, будеш цілий...
Та ні, він обира пекельний шлях
І, кожен ранок, задається ціллю,
А під обід вже... попіл на полях.[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501880
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 29.05.2014
автор: Патара