Ковдра прим’ята з теплих упала ніг.
Пестить промінчик, торкається темних вій.
Час зупинив постійний шалений біг,
Чується голос тихий тремтливий твій.
Легко візьмеш на руки й безбарвний світ
Стане таким яскравим! Кружляй, кружляй!
Пести, цілуй долоні, вуста, живіт.
Я вже не тут, я лину за небокрай!
Дихати разом.. вдихати твої слова,
Довго триматися на висоті обом.
Під своїм серцем долю мою сховай,
Світ недосяжний, щастя мого фантом
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501847
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.05.2014
автор: Любов Чернуха