Гроза

Водою  наповниться  Небесна  криниця,
Притихне  в  траві  веселий  цвіркун.
Розріже  на  двоє  небеса  блискавиця  
І  громом  ударить  величний  Перун.  

Закутають  небо  важкі,  чорні  хмари
І  вітром  Стрибог  захитає  гілля.
Опуститься  дощ  під  крапель  удари
Й  нап’ється  вологи  гаряча  земля.  

Полиє  на  твердь,  неначе  із  глека  –
Між  трав  задзвенить  цілющий  струмок.
В  гнізді  поміж  діток  промоклий  лелека,
Сховає  голівку  від  власних  думок.  

Підніме  суцвіття  своє  житній  колос,
Бо  тіло  омиє  цілюща  роса.
Подасть  соловей  п’янкий,  ніжний  голос,
І  світ  сповістить,  що  скінчилась  гроза.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501832
Рубрика: Поетичний, природний нарис
дата надходження 28.05.2014
автор: Бойчук Ігор