Згорала ніч: свої гасила зорі
І пломенів світанком горизонт.
По сонця стежці плив у синім морі
Предивовижний Фенікс із казок.
Рожденний сонцем плив назустріч долі,
Котра ждала на березі його:
Жар-птиця походжала там поволі,
Вертав укотре Фенікса їй Бог.
Проте щоразу, як ступав на берег,
В палких обіймах їх огненних крил,
Здіймався Фенікс попелом у небо...
Він прийде знову вранці і... - згорить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501820
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2014
автор: Бойчук Роман