Мріяла ти… на білому коні
Чекає тебе лицар в срібних латах…
А я згорав в пекельному вогні
І ту жагу ніяк не міг здолати.
Приспів:
Хоч навіває шелест крон,
Без перепон і заборон,
Бажань незлічених;
Але реальність, то не сон,
І душу забере в полон,
Бо незахищена…
Не все те срібло, що блищить,
І трунок, як вино п`янить,
І трунок, як вино п`янить…
Мріяла ти... про зустрічі в саду,
Про поєдинки за один твій погляд…
А я чекав… та ще і досі жду,
Що нас, нарешті поєднає доля.
Приспів.
Мріяла ти... про неземну любов…
Та тільки зірку з неба не дістати.
А я чомусь тобі потрібен знов,
Чи, з часом, потемніли срібні лати?
Приспів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501747
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2014
автор: Лина Лу